Рецепт хорошого настрою для кабінету літератури

Кожен кабінент літератури має своє обличчя.


Для нас(маю на увазі себе й учнів) - це простір для життя, де можна вчитися, творити, відпочивати, спілкуватися. Кабінет - це не приміщення, а особистість, яка пишається нами, втомлюється від нас, радіє разом з нами. У нього є свій рецепт хорошого настрою. Настрій піднімається від смакування учнями на перервах випічкою. Але коли починають хрускотіти чіпси і сухарики, то він одразу стає сумним. Адже розуміє, що від цього може захворіти і найкращий учень, та не прийти до школи. А це втрачені дитячі посмішки, що геть не сприяє покращенню настрою. 

  Наш кабінет літератури любить, коли кімнатні рослини зеленіють і цвітуть. Їх у нас багато і кожна має свій характер. Бувають норовливі і примхливі, як троянда Маленького принца. Балакучі, як усі учні нашого класу. Вдячні, бо цвітуть довго, не зважаючи на те, що інколи їх забувать полити. Вони своїми запахами також піднімають настрій кабінету літератури. Та хіба тільки йому?  

А коли вже геть зіпсований настрій, то цьому зарадить дуб-стародуб з молодильними яблуками. У нашому кабінеті народилася легенда про те, що коли постояти біля міфічного дерева і загадати бажання, то воно обов'язково збудеться. Тому усі такі замріяні перед контрольною роботою. Та якщо бажання не здійснюються, то в тому не має вини дуба-стародуба(потрібно наступного разу більше чаклувати над книжкою). 

Настрій також залежить і від кольору. Тому веселка квіткових символів України першою зустрічає зранку жителів кабінету літератури. Це його гордість: жовті соняхи, червоні маки, сині волошки, білі ромашки, напівстигле колосся пшениці, що гуртуються у лозяній вазі навпроти дверей. А стіни весняного зеленого кольору, що на грудях гостинно тримають мальовані ікони("верстові стовпи" українців), Отченаш у слові, Символ віри, Заповіді Божі, також милують кольоровою гамою.

Звук молитви, дитячого сміху, пісні про Україну має неабияку владу над настроєм кабінету літератури. Це допомагає йому відновитися після необдумано кинутого образливого слова, яке кабінет літератури боляче ранить. Тоді про хороший настрій і годі згадувати.
Хіба що допоможе фея, яка відпустила однорога погуляти високими травами і привітатися з тигром(не подумайте, це не його зачаровану шкіру придбає Рафаель, адже фея у нас добра і лише чаклує задля хорошого настрою, а тигр лагідно поглядає на витівки хлопчаків і дівчаток). Ви здивувалися, як у кабінеті літератури помістилися і фея, і тигр, й одноріг? І це ще не все - замок, водоспад і гори... Та не дивуйтесь, бо в кабінеті панує свій особливий художній світ. І коли учні повертається додому, ось тоді починаються справжні дива. Щоб кабінет літератури не сумував, фея спускається із казкового дерева і починає захоплено читати книжки, розглядати  ілюстрації, дивуючись дитячій фантазії. Найбільше їй подобаються казки та байки, складені учнями середніх класів. І ребуси, й кросворди розгадує залюбки. А класно-сімейні світлини розглядає з особливою уважністю, намагається відгадати проблеми кожної дитини, відчути настрій, насолодитися посмішками митті.

За день усі стомилися, стомився і наш кабінет літератури. Але він завжди знаходить сили подякувати за чисто витерту дошку, заметену і вимиту підлогу. За те, що не залишили сміття під партами. Так, він мусить подякувати, щоб навчити цього своїх учнів. Адже вдячність допомагає створити атмосферу добра і радості, спокою і миру, а отже - хорошого настрою.

Усі розійшлися по домівках. Який настрій понесли люди з кабінету літератури? Для нього важливо знати, що радість пізнання світу і себе самих допоможе їм швидше вирости духовно, стати добрішими і здати найголовніший тест у житті - тест на людяність.
02.11. 2015 рік