Урок із використанням біографічного 

методу у процесі аналізу художнього твору

7 клас

Тема. Райнер Марія Рільке (1875 ─ 1926). «Пісня про Правду». Рільке й Україна. Україна та її історія очима австрійця.

Мета: коротко ознайомити учнів із біографічними фактами Рільке, акцентуючи увагу на зв’язках з Україною; закріпити знання про поняття національного колориту; навчати знаходити у творі ознаки українського національного колориту; розвивати навики імагологічного аналізу твору, аналітичне мислення; виховувати патріотизм, повагу до минулого свого народу, потребу духовного розвитку.

Методична довідка.

Імагологія (від “image” – образ) – гілка порівняльного літературознавства, предметом якої є вивчення літературних іміджів (образів) інших країн та іноземців, відтворених в певній національній літературі. Предметом імагології  є вивчення духовного образу певного народу з точки зору іншої національної свідомості. Завдання імаголога – сприяти взаєморозумінню в міжнаціональному спілкуванні(за статею Тетяни Шевчук «Етнокультурний дискурс роману Ю. Полякова «Грибний цар» (імагологічні нариси).

Епіграф.                      Прогрес людства, вважає Рільке, визначається передовсім духовним розвитком, без якого всі блага цивілізації можуть стати причиною розбрату або способом самознищення.

О. Ніколенко

                                        Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, й охоплює душу сум, що мене там немає.

Р. М. Рільке, «Щоденник»

Форма уроку. Урок-мандрівка «У пошуках Бога»

Мандрівка перша «Духовна глибина Рільке»

1. Вчитель (спрямовує учнів на сприйняття життєвої позиції Рільке)

Сьогодні ми помандруємо часопростором життя і творчості австрійського письменника Райнера  Маріє Рільке. Усе своє життя він присвятив пошуку Бога. Спробуємо розгледіти його духовну стежку, щоб і для себе зробити певні висновки на майбутнє.

Рільке вважає, що прогрес людства визначається передовсім духовним розвитком, без якого всі блага цивілізації можуть стати причиною розбрату або способом самознищення.

Запитання.  Чи погоджуєтесь ви з письменником? Аргументуйте свою думку.

2. Коментарі учнів, при потребі, з доповненнями вчителя.

Прогнозований висновок

 Якщо люди будуть дбати лише про матеріальні блага і забудуть про духовні цінності, то це спричинить війни, катастрофи, кризові ситуації, що, в результаті, знищить людство.

3.     Вчитель

Запитання. Чи є актуальною ця проблема? Аргументуйте свою думку.

4.     Аргументовані відповіді  учнів

5.     Думка вчителя

Ми повинні бути уважними, коли читаємо Святе Письмо, щоб не залишити поза увагою найсуттєвішого.

В Об’явлені св. Івана Богослова в алегоричних образах описується жахіття кінця світу, але описуються ознаки його початку. Мабуть для того, щоб люди задумались над передумовами і могли вчасно зупинитися. Ніхто не знає, коли настане кінець світу, один Бог. Чи не означає це, що кінець світу ─ це і є самознищення. Тільки самі люди можуть його спричинити, якщо перестануть духовно розвиватися, зневажаючи християнські заповіді, ─ забудуть про Бога. Тому кожне покоління, кожна людина особисто повинна зробити вибір: або Любов, або зло як відсутність Бога. Такі люди, як Рільке, необхідні кожному поколінню. Адже вони своєю діяльністю, своєю творчістю, своїми молитвами захищають і пробуджують «заматеріалізованих» людей. Без них кінець світу, мабуть, давно вже б настав.

6.           Вчитель (спрямовує учнів на творчість Рільке в контексті епохи)

Зверніть увагу на роки життя письменника (1899 ─ 1926).

Запитання. Що ви знаєте з історії про цю епоху, початок ХХ ст.?

7.           Учні з допомогою вчителя розповідають про суспільні кризи цього періоду (революції, Перша світова війна).

8.     Вчитель (підсумовує)

Стефан Цвейг, німецький письменник, так висловився про свого сучасника і його роль у суспільстві: «Ніхто не був для нашого покоління таким необхідним, як ця людина… Він у будь-яке оточення привносив щось заспокійливе, чисте».

9.     Вчитель (демонстрування портрета письменника)

Надіюсь, що спілкування на сьогоднішньому уроці про цю людину в контексті його творчості гармонізує наші стосунки, а серця наповнить тільки чистотою і правдою.

 Розгляньте портрет Райнера Марії Рільке, людини, яка не здатна «…до омани  ⁄⁄  Й неправди» (з вірша Рільке).

10.            Вчитель (оголошення теми уроку)

Спишіть із дошки тему уроку в зошити (озвучує тему, яка записана на дошці) і продовжимо нашу ромову.

Мандрівка друга «Біографічний часопростір Рільке»

1.            Вчитель (перевірка домашнього завдання)

Запитання. Що записали ви до «записника журналіста» , опрацьовуючи його біографію вдома?

Методична довідка. «Записник журналіста» ─ форма домашнього або класного самостійного завдання, яка полягає у виокремлюванні найцікавіших, на думку учня, фактів із письмової чи усної форми розповіді. Розвиває уміння орієнтуватися в потоці інформації та концентрувати увагу на ключових моментах.

2. Учні по черзі читають найцікавіші, на їхню думку, факти із біографії Рільке, при потребі з корекцією учителя.

3.     Вчитель

Запитання. Який факт із біографії письменника допоможе розкрити тему нашого уроку?

Очікувана відповідь

 Дві подорожі Рільке Україною(1899 р. та 1900 р.)

Після опублікування перших віршів у 1894 році Рільке багато подорожує з метою поповнення своїх знань. Він відвідує Північну Африку, Близький Схід, європейські  країни: Німеччину, Францію, Італію, Іспанію, Росію. Та найбільше враження на нього справила Україна. У 1899 р. Рільке вперше відвідав Софіївський собор, Києво-Печерську Лавру, підземними ходами якої мандрував як із людьми, так і на самоті. Він  присвятив цій події кілька віршів. Поета зацікавила історія українського народу, зокрема Київської Русі та Козаччини. Він цікавиться українськими думами та їх виконавцями, зокрема кобзарем Вересаєм, який стане прототипом персонажа із оповідання «Пісня про Правду».

Пошук духовного пророка українського народу приводить Рільке на могилу Т. Шевченка у Каневі.

Зацікавився австрійський поет і творами української тематики М. Гоголя. І тому маршрут другої подорожі, яка здійснена у 1900 р., пролягав від Києва до Кременчука, Полтави, Харкова.

4.     Вчитель (дає практичне завдання двом групам мистецтвознавців)

─ Організовує  групи.

─ Роздає підготовлені раніше картки (однакові обом групам, але різне завдання), із духовними архітектурними пам’ятками відвіданих Рільке країн, серед яких обов’язково є Софіївський собор та Києво-Печерська Лавра.

─ Оголошує завдання: І група ─ відібрати картки, на яких зображені пам’ятки України; ІІ ─ відібрати картки, на яких зображені пам’ятки інших країн.

─ Учні демонструють результати своєї роботи.

─ Коментарі вчителя.

5. Вчитель (в той час, як групи працюють із картками, решту класу отримують завдання переглянути ще раз статтю підручника , в якій розповідається про Рільке, щоб пізніше дати відповідь на поставлене запитання)

Запитання. Як вплинуло на письменника  знайомство з Україною?

Очікувана відповідь.

Враження від України, її природи, історії, людей вплинули на духовний розвиток Рільке. Він вважав, що Київ ─ місто «близьке до Бога». А поет перебував тоді в активному пошуку Бога. Духовно набуті скарби трансформуються у творчість: Рільке перекладає українські твори, пише мистецтвознавчі статті, вірші й прозові твори. Переклад «Слова про Ігорів похід»(1904 р.) вважається найкращим серед німецькомовних. Два оповідання «Пісня про Правду» та «Як старий Тимофій співав помираючи» увійшли до «Казок про любого Бога».

6. Вчитель (доповнює)

У своєму «Щоденнику» Рільке записав: «Згадую полтавські степи, надвечірні зорі, хатки, й охоплює душу сум, що мене там немає».

Так говорять про рідні серцю місця, про батьківщину… Але ми знаємо, що Рільке народився у Празі.

Запитання. Чому ж його охоплює така ностальгія за Україною?

Учні висловлюють свої думки.

7. Вчитель (підсумовує)

Можливо, на той момент Рільке вважав Україну своєю духовною батьківщиною? Адже з усіх відвіданих ним куточків землі до Бога він був найближче саме тут. Образ України в уяві письменника романтизований, тобто наближений до ідеалу.

Мандрівка третя «Творчий пошук. Формування образу України»

І етап

1.     Вчитель

Маршрут третьої нашої мандрівки проляже уявним світом Рільке, в якому і сформувався образ України. Сьогодні ми розпочнемо подорож, а наступного уроку, після того, як ви прочитаєте оповідання «Пісня про Правду», продовжимо.

Перший етап мандрівки ─ мотиваційний

В уяві кожного із нас формуються образи, із яких складається «картина світу». Спробуємо з’ясувати, з чого починається формуватися образ України. В цьому нам допоможе гра в асоціації.

Запитання. Що спадає вам на думку, коли ви чуєте слово «Україна»?

Можливі відповіді учнів: рідна земля, калина, Шевченко, українська мова, степ, Дніпро та ін…

2.     Вчитель(підсумовує)

Наші асоціації базуються на нашому досвіді, на знанні про задану тему, в даному випадку ─  про Україну.

3. Запитання. Які знання Рільке про Україну покладені в основу формування його художнього образу?

Конкретизація запитання

─ Назвіть найвиразніші епохи, які асоціювалися у Рільке з Україною?

─ Назвіть українські міста, якими подорожував Рільке?

─ Назвіть архітектурні пам’ятки, які асоціювалися у Рільке з Україною?

─ Назвіть прізвища видатних осіб, творчість яких асоціювалися у Рільке з Україною?

─ Чи зацікавила письменника культура та історія України?

─ Які враження справила на Рільке Україна?

Висновок. Усі ці фактори стали основою формування образу України в оповіданні «Пісня про Правду». Якщо ви будете уважно читати твір, то знайдете у ньому підтвердження цієї думки. Тому повернемося до цього питання наступного уроку.

Підготовка до ІІ етапу мандрівки третьої

1.     Вчитель (підведення підсумків уроку)

Завдання. Виберіть будь-який колір веселки, щоб відобразити свій настрій (роздає смужки кольорового клейкого паперу,), наклейте у зошит і поясніть його символіку таким чином, щоб відповісти на запитання: Чи цікаво вам було разом з Рільке «шукати Бога»?

2.     Вчитель оцінює роботу учнів на уроці

3.     Домашнє завдання

─ Прочитати оповідання Рільке «Пісня про Правду».

─ За бажанням. Намалювати ілюстрацію до твору.

─ Високий рівень. Висловити свою думку, щодо твердження: «Правда ─ одне з імен Бога»(письмово).

─ Індивідуальне завдання. Виразно навчитися читати пісню, яка «вкраплена» в оповідання Рільке «Пісня про Правду» ─ «Нема в світі Правди, не знайти, немає…».