Про мене

 Ходюк Олена Станіславівна

Вчитель зарубіжної 

літератури Шумського НВК

“загальноосвітній навчальний 

заклад

І-ІІІ ступенів ― гімназія”

СЛОВО ПРО СЛОВО

 (думка)

     Слово…Злетіло…Поцілувало… Вдарило… Впало… Ти дав йому життя і пустив у свою долю. Воно росте так само, як новонароджена дитина, потребуючи уваги, тобто твоєї енергії. Позитивної чи негативної? Кожному своя. І от коли воно виростає… Та ти цього не помічаєш, бо заклопотаний покращенням своєї долі. Але і в тебе, і в сусіда вона якась непривітна. І в друга, і в колеги, і в знайомого…

Всі стежечки, які вдається тобі охопити зором, втоптуються з трудом. А коли здогадуєшся обернутися і подивитися скільки і як ти пройшов, то нічого не бачиш, бо твоя стежка заросла дерням. Стає страшно. Тебе у минулому немає. А в майбутньому? Кидаєш погляд поперед себе – ще не втоптана твоя стежка на Кимось зораному полі. Думаєш… Думаєш… Нарешті думаєш. Треба навчитися обробляти це поле так, як обробив Господар, щоб стежка не заросла терном.

Слово… Нарешті шукаєш Слово… Нарешті обережно промовляєш Слово. Зважено. У цю мить задоволений. Спокійний. Щасливий.

•